Вересневим подихом загубився cвіт,
Прилетіли спогади, сіли на поріг.
Де ж ви, мої птахи, вартували мить?
Вирієм крилатим вже й не так болить.
Як там моє небо, в грозових дощах,
Вже прощатись треба? Хоч приходьте в снах.
Вересневим подихом відлітає ключ,
Най багряним золотом спогади цвітуть.
Крізь кленове листя гляну в небеса,
Золотим намистом спогадів журба.
Прилітайте птахи, сядьте на поріг,
Ви мої крилаті, ви мій оберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2018
автор: Tetyana_Shulga