Вода велика принишкла .затаїлась.
Канал притих в осінні дні.
Тепер уже і вудка знадобилась-
Буде луска і будуть ще хвости.
Спокійне русло, риба у воді,
В степу рибалка приємний бонус.
Та й коропи отут такі круті,
Що враз тебе приводять в тонус .
Уже в гачків готові жала.
Щоби надійно вп*ястися в губу.
Осінь з водою мене вінчала-
Вудка від радості гнулася в дугу.
Є червяки.є хліб.новітні бойли,
Воду цілують грузило й поплавок.
Щаслива мить розпочалися лови
Сиджу чекаю на покльовку ,чи кивок.́
Здригнулась вудочка,хитнувся поплавок,
Вчасна підсічка риба на гачку,
Кожна рибина,як новий урок.
Кінець урока-риба у садку.
Але фінал не завжди втішний.
Буває вийде з тебе сім потів,
І ти вже думаєш невже я грішний,
А може той судак гуляти ще хотів.
Раптом кивок,ривок,розчарування.
В руках уже не вудка ,а держак.
Рибальське щастя-радість і страждання.
А ще картання,щось зробив не так.
Та час летить ,міняю снасті.
Важливо мати резерв .чи промзапас.
Гачки чіпляються за ротики і пащі.
Море ємоцій відпочинок вищий клас.!́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2018
автор: Не Тарас