В калюжі пливе паперовий кораблик,
Вночі залишився в подвір'ї один.
Повзе по окрайку замріяно равлик,
Ховаючись в хатку від дужих краплин.
Дивлюсь на кораблик - а він не здається,
Хоч сині клітинки давно розпливлись.
На дереві мокрий листочок трясеться,
І хмари по небу всьому простяглись.
Натисла на кнопку і музика ллється,
Стікає за обрій в розкрите вікно...
А серце, мов пташка, всередині б'ється,
Відчула відправлене вами тепло.
До скла притулюся і наче хмаринка
Із вітром шаленим до вас полечу,
Я скло поцілую, неначе краплинка,
Добром і любов'ю вам душу змочу.
Кружляє у серці самотній кораблик,
Він бореться з вітром. Він зовсім один.
Повзе по руці моїй втомлений равлик,
І ріжками кривить від дужих краплин.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805132
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2018
автор: Sukhovilova