Знову стукає осінь у двері.
Що ж заходь, вже настала пора.
Я прошу до своєї оселі,
Будеш гостею, осінь хмільна.
За столом тобі знайдеться місце.
Випємо разом молодого вина.
Може нова народиться пісня,
Заспіваємо осінь хмільна.
Забагрянився сад,поле зоране
І в коморах достатньо добра.
Нас врожаєм і осінніми зорями
Обдаровує осінь хмільна.
Зачаровує нас і закохує
Знов весілля й кохання слова.
Соловейком сердечко витьохкує
В танці радіснім осінь хмільна.
Вітер листя жбурляє під ноги,
Чомусь обертом голова,
І відходять за обрій тривоги,
В душу проситься осінь хмільна.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Не Тарас