Про людину, яка доручає

--Я  так  і  знав,  коли  моя
Оце,  вдяглась  до  коліжанок  -
Знайде  когось  таки  під  пляшку!
І  вирве  ме́не,  як  бур,ян
Із  серденька,  переобтяжного
Моїми  справами,  відтак  -,
Куди  я  жінку  закидав.
...Зронила  ще,  як  одягалась:
--Я    б...так  хотіла  бути  жінкою:
Не  служкою,  не  інсулінкою,
А  квіткою  при  тобі,  Вась...,  -

Василь  сів  поруч.  Я  дивився
«Реал»  з  «Атлетіком»*  колючим.
Я  мав  сказати  щось  плодюче.
І  щось  на  кшалтик  –  «Не  журися!»
...Та  я  боявся,  що  «плакунчик»  -
Й  мені  щось,  як  завжди,  доручить,
Тому  –  мовчав  і  чіпси  мучив,
І  мріяв,  щоб  ...пішов  він  хутче.

19.08.18  р.  (  «З  розповіді  вболівальника  про  якогось  Василя»  )
*»Реал»,  «Атлетіко»  -  футбольні  команди  вищого  дивізіону  Чемпіонату  Іспанії

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803771
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 20.08.2018
автор: Юхниця Євген