Ніколи не забудем тих,
Хто в цій страшній війні поліг!
За волю нашу, мир, свободу,
Батьківщини щиру вроду!
Тих, хто в нерівному бою
Доводив відданість свою
Народу рідному й країні,
Щоб стала вільною віднині!
Нам незалежність повертали
Ціною власного життя,
Атак ворожих не боялись,
З завзяттям бились до кінця!
Сердець хоробрих полягло
Чимало вже за весь цей час,
Але ж... нічого не змінилось... –
Лише скалічені життя...
Ми вічно будем пам’ятати
Хоробрі очі тих бійців, -
Надії сповнені і сили...
Ми не припиним вболівати!
Про них не згасне пам’ять вічна!
Й берегтиме їх Вітчизна –
Тих хлопців – ангелів своїх,
Які відстоюють її!
Для нас вони не мертві! Ні!
Вони живуть в серцях, душі!
І знову нам допомагають,
Підтримують і захищають!
Недарма нам щомиті кажуть:
Герої справжні не вмирають!
Назавжди з нами! Вони поряд!
І не покинуть нас ніколи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Searose