Хиріють села, матінка-земля
Дітей щоденно відправляє в прийми,
Де ті стають поволеньки чужими,
Печаляться за неї звіддаля.
За кращу долю мріється усім -
Сади вродили яблук незліченно,
Гарують ґазди – поздувались вени,
Щоб лан пшеничний вчасно полисів.
За себе кожен думає вже сам,
Насонниками тягнуться до сонця,
Не чутно перегуків на толоці -
Перекриває техногенний гам.
Лиш фанатично віддані ріллі,
Лишаються наразі на селі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803295
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Оксана Дністран