Душа моя без тебе... Ніби нежива...
Хмаринки жодної на небі, а всередині – зима...
У думках палких вона як у люстерці,
Неначе річечка бурхлива без рідного джерельця...
Життя плин змінює умить... То радіє, то щемить...
Зараз- гомінка, стрімка, а за секундочку – гірка...
Так часто хвилі розливає... Із вітром ніби грається...
На берег сльози вибиває... Напевне, ображається...
Неначе той священний фенікс... Що воскресає з попелу!
Якась чудна містерія... Оманою окутує...
І тепер... Годинами... Живе у тому омуті...
Болючі почуття її... Надійно в серці сховані...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2018
автор: Searose