У маєві знамен ми зустрічаєм свято.
Полоще вітер їх у небі України,
За них пролилось крові так багато...
Щоб не стояти нині на колінах.
Свято в нас знову... Й смуток на очах
Затьмарює таку погожу , світлу днину.
Невпевненість ... І за майбутнє страх,
Дітей , онуків і за нашу Батьківщину.
Вона до волі рідна йде віками,
Та ті шляхи тернисті і круті,
Як чайки квилять українські мами,
Бо знову гинуть діти молоді.
І чорна хустка їм сивини криє,
Біль материнське серце розрива,
Тривожний вітер нам із Сходу віє,
Несе невтішні зведення й слова .
Незалежність... Нам би її зустріти
Вже без війни , розрухи й крові ,
Щоб усміхались матері і діти
Під мирним небом , в злагоді й любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2018
автор: Калинонька