Звела раптово доля нас...
І знаєш... за увесь цей час
Сама вже наче не своя:
Літаю, мов на крилах я...
Сподобався мені відразу,-
Ти тільки не тримай образи, -
Все відбувається невпинно...
Душа поводиться предивно...
Їй так тебе не вистачає!
До погляду палкого у очах!
І щомить вона бажає
Лише, щоб все це був не жарт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2018
автор: Searose