Хмаринкою сірою ніч опустилась,
Великою тишею оповила,
У синяві неба зірки засвітились,
Замріялась в місячнім сяйві земля.
Повітря наповнилось свіжістю ночі,
У чарах природи – суворість і сум.
Легесенько вітер колише листочки,
І шелесту чути тихесенький шум.
Хмаринкою сірою ніч опустилась…
Ось тиша у серці притулок знайшла,
У мороці ночі думки зупинились
І склали докупи обидва крила.
Поглинула ніч всі таємні бажання,
Розвіяла вітром у височині,
Спинилось реальне моє існування, –
Я лину на крилах душі в тихім сні.
08.07.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801750
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2018
автор: Martsin Slavo