благослови налитий кров’ю місяць_
латиною, позбутою сміття,
згорнулися в дрібні цяткИ зіниці,
злякалася ,як грому, каяття_
колись і десь дозрієш для падіння
зі світлих сфер в густу смолу жаги_
заручниця чужого сновидіння
як в дощ пірнеш під щастя батоги_
заграє звір, чи залоскоче янгол,
крутитися вужем між “так” та “ні”_
благослови_ лиш місяць дасть наснаги
йти в небуття по зоряній стерні_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800931
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2018
автор: Ки Ба 1