Несказані слова, і недопитий чай,
В пустій кімнаті так і залишились.
Хотілося сказати: «прощавай»,
Та розійшлись як дві чужі людини.
Вже не повернеш дотик твоїх рук,
І твоя посмішка для мене не засяє.
Я не відчую твого серця стук.
Тепер тебе лише я уявляю.
Усе в минулому залишим ми,
Всі наші зустрічі і поцілунки.
Здавалось, будем разом назавжди,
Однак, не вічними були наші стосунки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2018
автор: Зубик Наталія