Світлий сум огортає так серце,
Душа прагне любові й тепла.
Кину погляд в маленьке дзеркальце,
Я без тебе сама й не сама.
Думка лине щомиті назустріч,
В тілі блудять десяток бажань.
І нема боротьби, щоби відсіч,
Віддалася б усім без вагань.
Позабути щоб присмак полину,
Що гірчить із недоспаних снів.
Чи ж вбачати в коханні провину,
Що мене у житті ти зустрів?
У ту мить, як поглянув ув вічі,
Світ заграв водограєм стрімким.
Хоч би зустріч та сталася тричі,
Ти однаково був би моїм.
22.07.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2018
автор: Валентина Ланевич