Коли я намагаюсь вас застерігти
Від ваших витівок дурних чи необачних,
Ви обзиваєте мене тираном геть невдячним,
Який не дозволяє щастя вам знайти!
Я вам життя скалічив, затягнув у пути
Свободу вкрав і не даю дихнути
Дорогу вам закрив до світлої мети.
І вам приношу лише прикрощі і скрути.
Коли я дозволяю вам вчинити щось дурне –
Гівном якимсь надути губи – труби,
Зробить підтяжку так, що повилазять зуби,
Віддать циганкам чи ворожці портмоне,
Я, знов таки, стаю невдячним егоїстом,
Що вас штовхнув у руки аферистам,
Що вас зрікає на беспоміччя сумне.
А ви свята як жінка декабриста.
Чоловіки ! - беріть в жінки не надто вередливих.
Всього найкраще брать німих й глухих -
Кривого слова не почуєте від них.
І не шукайте перш за все вродливих.
Хай буде ніжна, наче божа благодать,
Що буде посмішкою вас щовечора вітать.
Шукайте мовчазних, розумних, справедливих!!!...
....Тих, що коханкою і другом можуть стать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2018
автор: Сергій Прокопенко