Не треба нічого боятись, коли ти один, –
Самотній у храмі свого духу кожен.
У світі не так вже й багато людей, чи родин,
Котрі зрозуміють, підтримати зможуть.
Часами здається у перипетіях подій,
Що жити не вільно уже й нестерпимо.
Колись ти сказав: чому думаєш завжди в біді,
Що конче щасливою бути повинна?
І справді, питання це допомагало мені,
В скрутний час донині воно помагає…
Благаю тебе, не згубись у земній метушні,
І буду щасливою я… обіцяю …
02.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798312
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2018
автор: Martsin Slavo