Щоб не погасло полум"я любові,
Є потреба у твоїй мові.
Промов хоч слівце,
Додай до багаття,
Щоб яскраво запалала
ВАТРА,
Ватра нашого кохання,
Що палатиме із вечора
До рання і не лише
На Івана Купала.
Спалимо нечисті, грішні помисли
У цім вогні ,
І очистяться наші серця
Від скверни.
Зло і нечисть
Душі наші уже не приверне,
Допоки палатиме це багаття.
Сплету віночок я
Із помислів світлих і чистих
І пущу за водою.
Спіймаєш мій віночок,
То буду з тобою
Думкою одною.
І квітку папороті
Підемо разом шукати,
Щоб таємницю Любові пізнати,
Таємницю Любові у Слові.
Той живий вогонь Любові
Є у твоїм Слові.
О! Ти живий вогонь.
Ну і жар іде з твоїх долонь!
І Вода не зможе загасити
Цей Вогонь.
Живий Вогонь, жива Вода -
І зачинається Життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2018
автор: яся