З розпечатаних стільників мед потече
В медогонку як прийде пора.
Мед солодкий і справжній язик обпече,
Наче вжалила легко бджола.
Малесенькі крапельки носить бджола,
Літає невпинно,збирає нектар.
Проста трудівниця.комаха мала,
За працю отримує Божеський дар.
У неї напрочуд коротке життя,
Але ж сто процентів віддача.
Працює невтомно природи дитя,
На крилах нам носить солодку удачу.
А нам навіть часто років недостатньо,
Марнуєм хвилини.марнуємо дні.
Учіться у бджілки бути самодостатнім,
Учіться творити добро на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2018
автор: Не Тарас