На курорті, дід хотів відпочити,
Танці, музика, кого ж запросити?
Оком кинув дід, якусь молоденьку,
Ту візьму, мабуть, маленьку, худеньку.
А до пишної здоров`я не маю,
У селі, всі такі, того ж й страждаю,
А її, якось потім приголублю,
Тож скажу, що до діла здатен, що люблю.
Як пішла, Марина з дідом танцювать,
Ото так, що аж підборочки блищать,
А вона ж красива, гарна й молода,
Аж змокріла у старого борода.
Стрункі ніженьки, а ляшки товстенькі,
От помацав би й ті груди повненькі,
Очі вирячив, вже задом крутила,
От любив би, втриматись не сила.
Обійняти, за талію хотів, схопить,
Вона ж хитра, як та пташечка летить,
Вже й жакет зняв, стало занадто жарко,
Старий пень, тебе нікому не жалко.
Руки в боки, вже до нього моргає,
Ледве диха, аж серце завмирає,
На підлогу впав, дививсь на дівчину,
Ти танцюй, а я йду на відпочинок.
Е, ні - ні, хитрий, то тобі наука,
Щоб зізнався, що старість така штука,
І чого, вже до дівок так чіплятись,
Старий діду, пора тобі зізнатись.
24.06.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2018
автор: Ніна Незламна