Чому Ремарк на чорнім обеліску змальовував лише одні хрести?
Нам час диктує правила у мізках
Ілюзія брехня ,,йди до мети!"
Ми Бога потребуємо як треба
Поплакатись, до матері іти
Засмучувати батька є потреба?
У щасті Бога важко віднайти..
Любов,-це пришелепуватість? Вірність!
Єднаються серцями почуття!
На совісті цятками квітне підлість
Так легко все!.. Убив й до каяття...
Лиш смерть є неприборкана й вагітна
Ховає в пелену своє лице
Мов кицька хоче ласки, коли кітна
Під сонцем завжди котиться яйце
До заходу, на заході блудниця
Умиється у травах споришу
У щасті її небо й колісниця
А час її у клумках баришу..
Чи знав Ремарк, що кланами бариги
Так грубо відшліфують обеліск?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2018
автор: Ольга Ратинська