Що ж, - ми такі і поки що живі,
І вірим в розум, правду і кохання.
Ми й досі ще надійні вартові
Всього, на що ми покладали сподівання!
Хай знають те прийдешні покоління,
Що сивина – ознака просвітління.
І прийде час і ваша сивина
Вам принесе такі ж самі уроки!
А в нас вона вже є, і поки,
Лиш прикрашає нас вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2018
автор: Сергій Прокопенко