відпусти гарячу тятиву_
наклади на тінь холодні руки_
на вузьких полях ессеї злуки
намалюй здивовану брову_
соловей клював і рвав серця,
скарабей котив до схилу сонце,
сни в лахміття дерли незнайомці_
_янгол хтивий вжалить і мерця_
за гріхи сплатив заздалегідь_
зблід чи впав в червоне там_ під гримом_
сповідь вже поволі тане димом_
де вони_ ті ватра, слиз та мідь_
розклади всі сенси по місцях_
запали задуту криком свічку_
всоте входити в давно засохлу річку
на очах у заздрого творця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796345
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2018
автор: Ки Ба 1