опріч зніяковілої краси_
не в тому річ, що вкупі хіть та втома_
в очах колюча іскра невідома_
на зламаних ключах сльоза роси_
незаймане сумління жде наруг_
напружено скавчить спіраль вольфраму_
в лещатах голих стін тримати драму
де погляд риє ніч як землю плуг_
задобрена вином посвята в гріх_
хранитель таїни з перстом кігтистим
на варті від весни до падолисту
стоїть стовпом_ в одвірок вперши ріг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796228
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2018
автор: Ки Ба 1