Щойно небо, ледь світліло,
По стежинці, там, по лужку,
Чап чалап – хтось йде уміло,
У сіренькому кожушку.
То повільно, то так швидко,
Тільки носик, лиш стирчить,
Чомусь мордочки не видно,
За мить спиниться, немов спить.
А як скручений в клубочок,
Кожух враз- гостренькі голки,
Дуже схожий на горбочок,
Зразу котиться залюбки.
Хочу дітки, запитати,
Хто мишей хоче ловить?
Цього звіра, як назвати?
Що зимою довгенько спить.
( Їжачок).
2010р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2018
автор: Ніна Незламна