«Я, здається, недавно помер. Написати і слова не можу!
І ловлю себе часто на думці, що не я всі ті вірші писав.» / В. Шевчук
Крокуючи упевнено в життя,
За істину доводиться приймати:
Що не у тридцять гаснуть почуття -
З роками лиш стихає звук гармати
З роками лише слабне тятива,
Стріла і ціль – як і колись єдина.
Здавалось би: уже не ті слова –
Та раб провини не душа – людина!
За те, що кожен з нас недописав -
суддя - глядач, але смішні мірила:
Піднятись можуть ті, хто вже упав,
Поет безсмертний – бо у нього крила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2018
автор: Тарас Слобода