Два дні подарувала ти мені
Два дні, які вогнем палили
Немов те сонце — очі сяяли твої
Й несамовито серце колотило
Я розчинився весь в тобі
Лише—но ти, нічо́го іншого не існувало
Це справжнє щастя, що немає берегів
Але пробач, мені так мало
Мені так мало із тобою день чи мить
Без те́бе просто задихаюсь
Звичайно, це лише слова мої
І тільки Бог всю правду знає
Та час бере своє, стирає що було́
Події ці —минуле хоче в со́бі заховати
Та спогади печуть, так само сильно все одно
Я ще сильніше став тебе́ кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2018
автор: Witer