злякала сміхом сон спороховілий
гірким теплом наповнена чужа_
під диким місяцем до часу переспіла,
відроду їсть глевкі серця з ножа>
>тому і зла. прудка / гнучка бісиця.
цятки́ зіниць в медовій поволоці,
остання незбагненна таємниця
в брудному / турбулентному потоці…
...
злякала сміхом сон. задерла музу,-
вщент заграну / ліниву / млосну паву,
їй вп’яла кігті в коренище глузду,
вчинила по сплюндрованій відправу>
>і щезла в день. байдужа. безіменна.
вгамована. не спрагла резонансу.
знесла́ Ерато в пекло на раменах_
принаймі_ до наступного сеансу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2018
автор: Ки Ба 1