Я шукала тебе сотню літ
В перехрестях в думках все витала
Берегла від задухи, в похід
Тебе кликала, хоч і не знала
Я не знала тебе сотню літ
І можливо ще більше б не знала
Та понесло ту душу у брід
І.. у косах твоїх заблукала
Дивна ніч.. У обіймах речей
Серед пахощів липи і цвіту
Я стою, й голова до плечей
Нахиляє тобі, моє літо
Я кохаю, цей страх неземний
Ну, навіщо ж так крепко цілуєш?
Так, чарівний, ти, мій чарівний
Я мовчатиму, голос мій чуєш ?!
Серед степу, усюди, я йшла
Я шукала у втраченім раї
Сотню літ, та, ось хмара зійшла
В серці юнім ти є! В моїм краї..
Люблю тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2018
автор: Ольга Ратинська