Морская библиотека, або Несподіваний аспект

Ви  ж  знаєте,  що  таке  "артефакт"?  -  Серія  "Морская  библиотека"  безперечно  була  артефактом  мого  дитинства.  Книжки  загалом  річ  непроста,  ой,  не  просто  так  річ;  а  об'єднані  в  тематичну  серію,  з  одноманітними  палітурками,  оздоблені  символікою,  вони  набувають  тієї  нездоланної  ваби  та  бентежної  таємниці,  яку  зазвичай  мають  замкнені  шухляди,  загублені  скарби  та  предмети  колекціонування.  А  це  ж  не  звичайна,  "сухопутна"  серія,  як-от  "Вершини  світового  письменства"  або  "Классики  и  современники";  це  -  мариністика,  тобто  все-все  про  море,  мандри,  флот,  моряків...  і  про  тата-мореплавця.

Коли  я  вперше  помітив  на  палітурці  синій  овал  з  чорним  вітрильничком  і  написом  МОРСКАЯ  БИБЛИОТЕКА,  миттю  оте  все  збагнув.  Я  притягнув  стільця  до  книжкових  полиць  та  заходився  нишпорити  -  шукати  решту    Бібліотеки.  Та  решти  не  було,  і  з  усієї  -  в  моїй  уяві  неосяжній!  -  серії  мені  дісталося  одненьке  видання  1978  року  (Борис  Лавренев,  "Срочный  фрахт"  -  двічі  скарб,  Лавреньов  -  мій  земляк-херсонець).  А  далі  пішло  саме  так,  як  тільки  й  могло  піти  -  з  огляду  на  особливості  радянського  часу  та  значення  тієї  серії  для  мене.  Я  обнишпорив  книжкові  клуні  родичів  -  марно!  Тоді  почалося  нескінченне  та  щасливе  блукання  книгарнями,  а  у  випадку  омріяної  знахідки  -  добування  грошей,  найчастіше  -  якимось  фантастичним  чином.  Пригадую  день,  коли  я    раптом,  за  1  секунду  та  за  1  радянський  карбованець,  казково  збагатився  та  впритул  наблизився  до  можливості  придбати  будь-яку  книжку  серії  або  навіть  її  всю  разом  -  якби  вона,  ясна  річ,  мені  одночасно  трапилася.  За  той  карбованець  я  купив  квиток  миттєвої  лотереї  СПРІНТ  і  виграв  25  карбованців.  Щастя  було  в  руках,  воно  зробилося  не  те  що  можливим,  воно  -  відбувалося,  просто  тут  і  зараз...  А  за  наступні  60  секунд  ті  шалені  гроші  було  витрачено  на  25  квитків  лотерії,  які  не  принесли  мені  нічого,  крім  гіркотного,  чорного,  відчайдушного  розчарування  -  адже  я  втратив  той  єдиний  карбованець,  що  мав,  і  ще  25  виграних,  і  відкинув  себе  якнайдалі  від  свого  скарба...

Так  чи  інакше,  але  доля,  боги,  видавництва  та  книжкова  торгівля  зглянулися  на  мої  наполегливі  старання  та  почали  підкидати  мені  книжки  серії  -  коли  за  гроші,  а  коли  й  так.  Здається,  останньою  я  придбав  "Маракотову  безодню"  Конан  Дойля  -  на  відміну  від  попередніх  видань,  які  мали  шерехуваті  картонні  палітурки  з  бляклими  малюнками  та  видавалася  на  грубому  сірувато-помаранчевому  папері,  ця  вийшла  гладенько-лискуча,  з  насиченою  барвами  обкладинкою,  з  яскравими  ілюстраціями,  на  хрустких  сліпучо-білих  сторінках.

...Минуло  років  із  30.  Я  вже  сам  щось  пишу,  і  про  море  -  іноді  також.  Згадав  ту  серію  та  заходився  досліджувати  -  чи  існує  вона  досі,  що  сталося  з  видавництвом,  таке.  А  "Морська  бібліотека"  була  спільним  проектом  одеського  "Маяка"  та  сімферопольської  "Таврії"  -  і  мене  охопили  погані  передчуття.  Так  і  є:  російська  Вікіпедія  повідомляє  про  "Таврію",  що  це  "советское,  украинское,  российское  издательство"  -  і  саме  така  доля  спіткала  мало  не  всі  державні  контори  в  Криму.  Як  із  тими  шаленими  25  карбованцями,  протриньканими  на  СПРІНТ,  я  відчув  гіркотне,  чорне,  відчайдушне  розчарування,  а  тоді  -  гнів.  Мене  обікрали!  -  ось  воно  як;  і  не  просто  мене,  43-річного,  із  сивими  скронями,  трохи  цинічного  та  дещо  розчарованого  чоловіка.  Обікрали  дитину  -  малого,  який  ганяв  містом  у  пошуках  найціннішого  скрабу  -  чергової  книжки  серії  "Морская  библиотека".

...Цей  перелік  довгий,  і  він  дедалі  росте.

2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2018
автор: Максим Тарасівський