Коли пишу вірші, то пишу їх лише Тобі,
Як співаю пісні, то співаю лише для Тебе
Хоч сама я собі не корюся у цій боротьбі
Як побачу Тебе, то до мене сміється небо.
Коли сплю, то у снах моїх лиш один Ти,
Навіть вдень лише Ти у моїй голові літаєш
Розум досі шепоче мені:" Ти усе відпусти"
І не знаю сама тут Ти виграєш, чи програєш.
З-поміж сотень облич я для себе знайшла Твоє,
З-поміж сотень картин я лише Твій портрет полюбила
Покарання сама я зробила для себе своє
Він не ти, я придумала все і лише уявила
Він не ти, трохи схожі ви, але не більш
Він не ти, ти спочатку ним був, а тепер зовсім інший
Не тобі, а Йому я писатиму далі свій вірш
З кожним днем ти стаєш менш відвертіший і більш черствіший...
Ти одвічний мій друг, хоча й витвір моєї уяви
З Твого образу риму беру для своїх всіх віршів
Я невтомно і тихо чекаю Твоєї появи
І колись Ти прийдеш, найрідніший мій Гостю із снів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2018
автор: Кароліна Дар