А люд жорстокішим стає
Мабуть, таки, втрачає мрію...
Мати дитину рідну б'є,
А хтось сльозам отим радіє..
А люд жорстокішим стає
Павук заплутує надію
Снує снує снує снує
В серцях судинить мліє мліє...
Взірець ...
І що то за любов!?
Поет ховається під маску
Шукає що залити в кров
Щоб віднайти господню ласку
І пісня лине край лісів
Гніздиться ластівка у стрісі
Сотня природних голосів
І сотня невимовних місій..
Драма для чого, деміург !?
Щоби закінчити й почати
Фундамент цінностей, де мур
В камінні сила, сил змовчати
Де віднайти, тебе, любов?
Босоніж бігти за стернею,
Ладен щоденно знову й знов
Окремо кожен з ним, та з нею...
Жорстокість, ще не поборов?
Віхола плаче над Енеєм..
Йдуть дощі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2018
автор: Ольга Ратинська