На причілку старої хати
В ніч травневу розцвів бузок.
Так не хоче він покидати
Цей, забутий людьми, садок.
Тут цвіла колись рута-м"ята,
Й мальви - списами до небес!
І чекала маленька хата
На Землі - неземних чудес.
Не за далями та горами,
Понад травами, по воді,
Переливами-голосами
Аж дзвеніла весна тоді.
Зараз тихо... Лиш десь далеко,
Ще зозуля комусь кує...
І стоїть на гнізді лелека,
Та надію мені подає!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792624
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.05.2018
автор: majra