Дай Бог не знати із вас нікому,
Як залишатись в житті одному,
Як залишатись в житті одною,
Жити порядною і буть вдовою.
Ти залишилась з бідою жити,
А ще ж з тобою, маленькі діти,
А ще з тобою, горе з журбою,
З ким поділитись болем, тугою?
Хто зрозуміє вдовине серце,
Воно страждає, на клапті рветься,
А ще ж у тілі, душа жіноча,
Вона ще ласки, кохання хоче,
Не маєш права і в слід дивиться,
Як чоловік йде, бо ти вдовиця,
І всю роботу тягни роками,
Не висихають очі ночами,
Зайде у двір хтось води напиться,
Жіночі очі вже на вдовиці,
Вже язиками" кісточки миють",
Ніхто вдовиці не пожаліє.
Немає в світі більшоі кари,
Як залишитись в житті без пари,
Тоді не знаєш, де себе діти,
Кричати хочеться і голосити.
Серце страждало й кричало віршем,
Поки знайшлося серденько інше
Яке немало в житті страждало,
І два серденька єдиним стали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2018
автор: Амадей