Вже весна.знов цвітуть абрикоси,
Які батько так їсти любив,
Але більше мене він не просить
Тих нарвати красивих плодів.
Батько мій спочиває в землі.
Батько мій відхворів ,відгорів.
Тату мій,як же тяжко мені
Без порад твоїх,без твоїх слів.
Я і сам вже і батько.і дід.
І поради даю молодим'-
Я продовжую батьківський рід.
Я за тебе тепер,я твій син.
Память в душу мою тихо стукає.
Память серця зі мною помре.
Тато думки мої досі рухає,
Тато в думках ще досі живе́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2018
автор: Не Тарас