Такі зорі світили, такі мрії збувались,
Та за крок зупинили... таки зорі зірвались –
Падали не для мене... сміливішим світили.
Я нікуди не їду – бо мене не впустили.
Вже й не треба боротись, скільки б я не здавалась.
Там де нерозуміння – лиш тюрма збудувалась.
Там де душу не чують і кричати не варто...
Конвоїри байдужі... Така випала карта.
Такі зорі світили... Тихо місяць світав...
Жити серце хотіло – це ніхто не вітав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791850
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2018
автор: Яна Бім