* * *
Птахи в небо летять, зорі падають вниз,
А прожиті літа – це лиш ті, що минули.
Щастя в мріях твоїх, хоч і всі не збулись,
В лабіринті життя може ви розминулись.
Цвітом грає весна, щоб колись відцвісти,
Як настане пора, щоби знов повторитись.
А прожиті літа – це лиш шлях до мети
І надія на те, щоби мріям здійснитись.
А прожиті літа – це розлука й печаль,
Що найкращого вже ми не в змозі вернути.
Це глибоко у серці прихований жаль,
Навіть розум чомусь це не може збагнути.
Відшумить, відгримить над полями гроза
І у синьому небі нам веселка заграє.
А прожиті літа, чи ти „проти”, чи „за”,
Мов у вирій птахи, що без нас відлітають.
5-7.04.2006 (Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791658
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2018
автор: Михайло Чир