Наслідую віршам Чжубу Го


Густо-густо  розрісся  ліс  просто  перед  моїми  дверми.
І  у  найспекотніші  літа  дні,  зберігає  він  чисту  тінь.
З  півдня  радісний  вітер  у  цей  час  якраз  налітає,
і  шугає  усюди,  і  відкриває  мій  воріт.
Я  ніде  не  буваю,  -  вийду  так,  полежати  без  діла.
Або  сяду  спокійно  і  за  цинь  візьмуся  а  чи  за  книгу.
Овочів  у  городі  удосталь  у  мене  всяких,
та  і  старого  хліба  залишаються  ще  запаси.
Всі  турботи  про  себе  обмежені  адже  межею,
ну  а  більше  ніж  треба  я  в  житті  й  не  бажав  ніколи.
Винний  рис  я  без  поспіху  чищу  
і  вино  на  славу  готую.
А  достигне  -  відразу  собі  його  наливаю.
Син  мій,  він  ще  маленький,  отут-таки  поруч  зі  мною,  грає.
Він  мені  щось  белькоче,  а  сказати  іще  не  вміє.
І  у  цьому  усьому,  по  правді,  така  відрада,
що  уже  мимоволі  забулася  розкіш  шпильки...
І  у  далі  далекі  проводжаючи  білі  хмари,
я  у  роздумах  про  минуле…  о,  роздуми  сі  глибокі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2018
автор: Тао Юань Мін