Прийшов до мене кум і ледь не плаче,
Проснулись каже почуття козачі,
Ой куме, що робить я вже не знаю,
Без неі в мене серденько страждає.
Палає серце і вогнем горить,
Без неі я уже не можу жить.
Я так люблю іі, що вже немає сили,
То може куме вам щось поробили?
То може підемо до знахаря Андрія,
Він відробляти всяку порчу вміє,
А може б ви махнули десь до дівки,
Та чарку випили там доброі горілки,
А кум відразу каже мені-"Ні,
Крім неі вже не хочеться мені
Нікого і нічого і ніде,
Я ж бачу, що кум скоро пропаде,
Отут все труситься у нього, все болить,
Не можу каже я без неі жить,
Із нею я неначе каже в сні,
І весело й співається мені,
А от коли я знаю що немає,
І серденько й душа моя страждає,
Без неі я немов в страшному сні,
Так хочеться пригубити мені,
Без неі бідна доленька моя
До смерті хочу медовухи я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2018
автор: Амадей