[b]ІЛЮЗІЯ[/b]
В рок гли́боко пірнають сум і ним непещена самотність…
В безодню прірв і ха́ос дум, крізь заіржавлену кислотність
І рваний пульс, в убивчий струм. У божевільну ілюзорність,
Де світ оман п’є опіум облудних лун. Його потворність
Плекає середлюдний тлум, а заніміла невимовність
Ковтає первородний глум і тво́рить п’яну богородність
Гріха істоти. Вакуум вдихнув незайману природність
Й огидно сплюнув в подіум і на удавану вельможність.
[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]13 травня 2018 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791461
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2018
автор: Гай-Нижник Павло