Сон, наче хижий вурдалак,
Стоїть із ліжком поруч, зуби скалить...
Я стисну із промічником кулак,
Даремно він про мене марить.
Коротка ніч...Хіба мені до сну?
Коли ж я буду думи колисати?
Мої хороші, любі... Люлі - лю...
Я буду вас леліяти, плекати...
На столику годинник все ,, Тік - так,, ...
Думки спішать, бо скільки тої ночі?
З за шибки місяць заглядає, мов п'ятак,
І пристально так... дивитися у очі.
А що йому? Ні хати, ні дітей...
І чом не спить? Напевно спав опівдні...
Вже цить, думки! І досить вже ідей!
Ку - ку - рі - ку! Уже співають півні...
Valentyna Datsko / Uroda 15 /04/2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2018
автор: Гонорова пані