Посеред квітів тво́ї кроки пролягають
Посеред травами покритими полів
Прислухайся, вони насправді розмовляють
Тобі говорять щось, бо чути їхній спів:
«Сестричко наша!»—голос всюди лине
«Посеред нас —твоє найкраще є вбрання
Коштовне, мов та рідкісна перлина
Кохання й посмішка прикраса є твоя
Тобою як і нами, хтось милується, радіє
Шукає зустрічі, рахує ночі й дні
А як побачить —зупиняється і мліє
Та чудо відбувається в його душі
Сестричко, не боронь йому тобою милуватись
Ми відчуваємо, що чисті в нього є думки
Необережність мав у тебе закохатись
У королеву квітів і полів
Його любов пекуча, але всеж висока
Насправді він тобі бажає щастя та добра
Ти світло є для нього, квітка синьоока
Ми чуємо усі його слова
Ми бачили, він інколи тут, серед нас сідає
Й тобі нестримні шле вірші
Й у нас сами́х від цього серце завмирає
Від ніжності і сили почуттів
Сестричко квітко, ти не раз почуєш
Як вітер принесе його пісні
Про тебе мріє, і радіє і сумує
Вогонь у серці в нього запалила ти!»
Ось так, о дивовижна, квіти розмовляють
Мені вдалось почути голос їх
Вони і ти цвітуть, бо вас кохають
Хай буде радість й щастя в тебе у душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2018
автор: Witer