І знову біль, знов спогади, тривоги,
І знову кращі з кращих гинуть в нас,
І знов кремлівський карлик кривоногий,
Мордує, трощить наш Донбас.
Несе Вкраіні смерть і сльози,
Етот так званий старшій брат,
Забрав в нас Крим, і знов погрози,
Вздовж моря Новоросію создать,
Послухай ти, засиджене й нікчемне,
Оте, що з біса вилупилось, звір,
Ти думаєш, як Крим забрав даремно,
То зможеш ще відгризти щось, повір,
Уже не та сьогодні Украіна,
І армія вкраінська вже не та,
Ти нас, вже не поставиш на коліна,
І твоя мрія, вигадка пуста.
Ми з діда прадіда нікому не корились,
Ростили в честі й совісті дітей,
Щоб наші ниви щедро колосились,
Напоємо в Москві-ріці коней.
Багнетами розгорнемо дорогу,
По вітру пустим рештки москалів,
І відсвяткуєм СПРАВЖНЮ ПЕРЕМОГУ,
Щоб більш москаль на Украіну не ходив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2018
автор: Амадей