Лиш вчора здавалось було усе інше,
Іскрилося щастя в наївних очах.
А нині укутує смуток все більше,
Сховалася віра в туманних стежках.
Чекаю на диво, воно ж загубилось…
Ще вчора здається торкалась його.
Мабуть показалось… Чи просто наснилось…
А може лиш маревом диво було?
Розбурхане серце не дасть собі раду,
Байдужість холодна гостріша ножа,
Коли вже навчусь розрізняти неправду,
І де лицемірства насправді межа?!
І як від брехні свою душу закрити?!
Та так щоб для неї туди більше зась!
А хочеться вірити, вірою жити,
І знати – порядність не перевелась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2018
автор: Наталка Долинська