idyllium

агонізує  в  хащах  соловей,
гіпнотизує  вичахлих  від  спеки_
лінивій  музі  всохлі  ласти  склей
і  медитуй  на  мессенджер  сенеки_

лелечі  строкоти,  затуркані  коти,
між  рам  свербіж  вгодованої  мухи,
п’янкі  дими  з  відливом  гіркоти,
хмар  одиноких  сиві  капелюхи,

ікона  в  павутинні,  дзвін  коси,
плаксиві  пси  кадастрових  сусідів,
коли  б  Він  був,  то  окіл  десь_  єси_
а  не  в  барочних  трунах  дармоїдів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790458
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2018
автор: Ки Ба 1