ТИ ПИТАЄШ МЕНЕ СКІЛЬКИ ЛІТ

ТИ  ПИТАЄШ,  МЕНЕ  СКІЛЬКИ    ЛІТ
Ти  питаєш  ,скільки  літ  накувала  зозуля  ?
чому  на  моїх  очах  блистить  сльоза?...
чому  одинока  як  у  полі  замріяна  тополя  ?                                                        ?
в  безсонні  ночі  до  зір  злітаю  птахом  я  .

Мені  стільки  літ,  як  листя  у  тополі...
не  порахує,  навіть  осінь  в  листопад,
а  почуттів,  як  у  сонця  тепла  у  любові,
цвітуть  вічною  весною  і  ведуть  у  сад.  

Cкільки,  б  не  було  літ,  всі  прагнем  щастя...
в  двадцять,  тридцять,  сорок  і  в  пятдесять,
розділити  горе,    і  віддавати  земні  ласки-
іти,  із  коханим  поруч,  в  грозу  і  в  снігопад  .

На  вітті,  в  тихому  раю  соловейком  співаю
білий  світ  ,обнімаю  лебединним  крилом
тут  у  надвечір'я,  князя  місяця    зустрічаю,
і  до  нього  ясною  зорею  сходжу  над  селом.

На  човнику,  із  ним  пливу  у  зоряні  світи,
шукаю,  у  тумані  берег  щастя    по  між  зір,
віднайду,  і  попрошу,''осяяти    мені    стежки
де  живе  ,моя  доленька  -  по  між  синіх  гір.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790224
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.05.2018
автор: Чайківчанка