Вже тихій вечір, день завершення сягає
На небі перша раптом з'явиться зоря
А може все вона чекає?
Сьогодні не летять його слова
Пробач мене, о пташко, за мовчання
Любов палати може і без слів
Але напевно в серці буде сподівання
Може́ не встиг сказати щось, але хотів
Нехай торкнеться те́бе вечір теплою рукою
Та сповнять радістю у зорях небеса
Я непомітно буду із тобою
Я не скажу—але відчуєш ти сама
Хай ніч зітре весь сум, турботи, втому
В солодку казку сни нехай несуть
І ти мені з'явись, будь ласка, у одному
Тебе́ кохають й спогади з тобою бережуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2018
автор: Witer