ланка

кігтисті  сни  деруть  зашерхле  серце.
холодний  німб  тремтить  на  тлі  блідому.
пуста  душа  кристалізує  втому_
пізнавши  суму  векторів  інерцій...

в  глибинах  мозку  -  зчеплення  на  вдачу.
раптові  спалахи  прозрінь  лякають  темінь.
стандартна  ланка  хитрої  системи
від  щастя  луснути  до  часу  ридма  плаче...

життя  її  -  дошкульний  збіг  обставин.
полова  слова  -  попелу  не  варта_
хто  бачив  хмиз  кісток  під  п'єдесталом
згубив  давно  й  навіки  хист  до  жартів...

війна  зламала  рудиментні  крила_
тепер  вже  в  змозі  бачити  крізь  маски_
тінь  від  хреста  тягнулась_  не  накрила_
забрала  рештки  награної  ласки...

...сканує  безвість  погляд  з  сяйвом  льоду_
чи  ще  жадаєш  дзеркало  розбити_
спалити  все_  що  витяг  був  зі  споду_
й  на  повний  місяць  заздрим  вовком  вити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790018
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2018
автор: Ки Ба 1