У нашій оселі цвітуть круглий рік диво-квіти,
Улюблена вишивка, витвори маминих рук.
Торкаюся поглядом того розкішного цвіту,
І вмить відчуваю, як серце прискорює стук.
Рожеві троянди, ромашки і маки червоні
Шовковими стрічками стеляться на полотні,
А я від тієї краси у п’янкому полоні,
До неї любов передала матуся мені.
Натхнення душі і весни оживає на полі,
Ті квіти ніколи не зронять своїх пелюсток.
Барвисті мережки сплелись, як стежини у долі,
Бо творчість для мами, неначе повітря ковток.
Мов пісня, роботи її розлітаються світом.
Пишаюсь, цілуючи руки її золоті.
Талант, що від Бога, зійшов і зацвів буйним цвітом,
Довіку нехай бережуть його сили святі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789175
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.04.2018
автор: Світлана Вітер