Заблукала в собі ...
Не треба багато думати - кричать .
Воно так зрозуміло , та на весні
якась суму печать .
Ще й дощі , сірі хмари .
Ластівко , чому ти без пари ?
А квітка впивається , тішиться росам .
Заблукала ...
В криках пустоголосих .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: БЕЗ