Давно не турбують кольорові сни .
Старець нарадив би мовчати .
Чекати від весни до весни .
І в терпінні щастя плекати .
Та ті весни збігають .
Обсипаються цвітом .
Вже і літо іде за літом .
Здається скоро поосеніє .
Те примарне щастя , не дочекався .
У волоссі сивіє ...
Може задовго чекав , треба було не чекати .
Може задовго мовчав , те що мав
треба було тримати .
Старець пожартував , щоб не збрехати .
Ой птахо , як жаль , скоро пора відлітати ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2018
автор: БЕЗ